Одним із найцінніших історичних джерел, які розповідають про початки Крехівського монастиря, є дереворит, створений у 1699 році ієромонахом Діонисієм Сінкевичем. Це — найстарше відоме зображення обителі, яке не лише передає вигляд монастирських споруд, але й містить цінні свідчення про їхнє походження, дух і засновників.
Перші споруди: відкрита Божим посохом земля
Згідно з переказом, який подав Сінкевич, місце для будівництва монастиря вказав “богонатхнений старець” Герасим — сліпий на очі, але “світлом небесним просвічений”. Перша церква Преображення Господнього була зведена біля нинішнього монашого цвинтаря, поблизу сучасної каплиці Хресної дороги. Однак будівництво всіх споруд монастиря відбувалося поступово, відображаючи духовну глибину та матеріальні можливості тогочасної спільноти.
Особистість автора: ієромонах-гравер Діонисій Сінкевич
Діонисій Сінкевич народився в селі Розділля Стрийського повіту. Свій монаший шлях він розпочав у Крехові, де згодом став ігуменом. Пізніше він очолив Святоюріївський монастир у Львові та виконував обов’язки візитатора монастирів єпархії. Як талановитий художник, він залишив по собі чималу кількість графічних робіт, частина з яких дійшла до наших днів. Його дереворит став не лише мистецьким твором, а й документом епохи.
Інші майстри Крехова: мистецьке коло монастиря
Крехівський монастир став осередком не лише духовного, а й мистецького життя. Тут працював видатний гравер Никодим Зубрицький (1688–1724), автор понад 400 гравюр, який здобув визнання в Європі. Саме в Крехові також творив живописець Василь зі Львова, який у 1659–1660 роках розписав Преображенську церкву. Його ікона Богородиці з іконостаса славилася своєю красою, хоч, на жаль, не збереглася. Його талант настільки вразив сучасників, що навіть король Ян III Собеський запросив Василя до свого двору.
Визнання і покровителі
Монастир здобув важливі привілеї завдяки підтримці церковних і світських властей. Уже 19 лютого 1628 року за сприяння єпископа Єремії Тесаровського Константинопольський патріарх Кирило Лукаріс надав монастиреві ставропігію, виводячи його з-під місцевої церковної юрисдикції. Цей статус згодом був підтверджений королями Володиславом IV Вазою (1635) та Яном Казимиром (1667). Церкву Преображення Господнього освятив у 1633 році сам митрополит Петро Могила.
Заповіт засновників
Ігумени Йоіл та Сильвестр, передбачаючи свій відхід, у 1637 році подбали про складання духовного заповіту для братії. Тестамент, завершений Йоілом у 1638 році, став зразком для чернечого життя та управління монастирем. У ньому були описані не лише правила дисципліни, але й висловлено глибоке духовне бачення чернечого служіння.
Дереворит Діонисія Сінкевича — це не просто зображення, а історична і духовна мапа Крехівського монастиря. Завдяки цьому твору маємо змогу поглянути в далеке минуле, відчути дух тогочасного чернечого життя та зберегти пам’ять про тих, хто стояв у витоків святині.
Інформаційний відділ Крехівського монастиря