19 жовтня 2021 року у Крехівському монастирі святого Миколая упокоївся в Бозі о. Йоан Возняк, ЧСВВ, довголітній капелан львівських медичних закладів.
Похоронні богослужіння очолив о. Веніямин Чернега, ЧСВВ, Провінційний вікарій. Під час монашого парастасу 20 жовтня своїми спогадами про о. Йоана поділився о. Павло Яхимець, ЧСВВ, який завдячує покійному о. Йоану своє чернече покликання та протягом тривалого часу проживав із ним у підпільному чернечому помешканні. В цьому будинку відбувались підпільні богослужіння, навчання та реколекції. О. Йоан Возняк багатьох молодих юнаків ще в часи підпілля, і в час свободи, привів до монашого життя.
21 жовтня відбувся монаший похорон. У поминальній проповіді о. Веніямин Чернега наголосив, що новопереставлений о. Йоан постійно дбав про добро чину, завдяки його старанням великою мірою було забезпечено будівництво і впорядкування в наших монастирях. Він жив для Бога і тому постійно був готовий послужити людям через слово і святу Сповідь, а сам постійно, тримаючи у руках вервицю, молився. Ми віруємо, що Господь милосердний приймає його у своєму Царстві.
Отець Йоан Василь Возняк, ЧСВВ (*29.12.1944-+19.10.2021)
Василь Возняк народився 29 грудня 1944 в селі Яківка Тлумацького району Івано-Франківської області. Батько його загинув на війні ще до народження сина. Василь був єдиною дитиною матері, яка згодом стала черницею-василіянкою.
До Василіянського Чину Василь вступив 1 червня 1970 р. На облечинах прийняв чернече ім’я Йоан. Перші обіти бр. Йоан склав 21 червня 1972 р., професію довічних обітів – 29 червня 1977 р. В часи підпілля УГКЦ мешкав із матір’ю в с. Лисиничі біля Львова. Їхнє помешкання стало місцем зустрічей підпільних василіян, відправи богослужінь. В цей час через небезпеку переслідувань бр. Йоан змінив багато місць праці у Львові. Хоч мав фах теслі, працював слюсарем-сантехніком в депо № 2, медінституті, ресторані «Львів», студентському гуртожитку, газівником в цьому ж гуртожитку, кочегаром лікарні № 8, машиністом котельні, а згодом двірником профілакторію автобусного заводу. За цей час бр. Йоан доклався до зростання покликань нових василіян, що згодом стало для нього важливою справою і в священничому служінні. Багато юнаків посвятили себе Богові у Василіянському Чині завдяки його заохоті й порадам.
Пресвітерські свячення диякон Йоан отримав 1 січня 1988 р. з рук єпископа Софрона Дмитерка, ЧСВВ.
З травня 1991 р. о. Йоан переїхав до монастиря святого Онуфрія у Львові й розпочав активне пасторальне служіння. У зв’язку із браком єпархіальних священників, крім монастирського храму, до 1995 р. він обслуговував парафію в селі Колоденці Кам’янка-Бузького району. Однак основним його служінням стала душпастирська опіка хворих. З 1992 р. о. Йоан обслуговував дім-інтернат для перестарілих і три львівські лікарні: 5 міську, обласну (медінститут) й дитячу. Попри різні перешкоди і брак розуміння з боку адміністрації медичних закладів, о. Йоан невтомно служив Літургії, сповідав, причащав хворих, уділяв св. Тайну Єлеопомазання, свідчачи про присутність Христа людям, які не раз перебували на порозі відходу до вічності
В лікарні медінституту о. Йоан, хоч сам мав труднощі зі здоров’ям, служив аж до 2018 р., коли його було переведено до монастиря св. Миколая в Крехові. Тут він і провів останні роки життя й чернечого служіння. В Крехові о. Йоан цілими днями молився, сидів у сповідальниці надворі і в храмі, запрошуючи вірних до святої Тайни Покаяння, яку дуже любив уділяти впродовж усіх років священничого служіння, як у монастирських храмах Львова та Крехова, так і на численних прощах при василіянських обителях.
В останні роки здоров’я о. Йоана значно погіршилося. У вівторок, 19 жовтня 2021 р., по обіді о. Йоан Василь Возняк, ЧСВВ, на 77-му році життя, 52-му чернечого покликання й 34-му священнослужіння відійшов до вічності.
Зі святими упокій, Христе, душу слуги твого, ієромонаха Йоана. Вічная пам’ять!
Інформаційний відділ отців Василіян