Прямувати шляхом святості
Папа Франциск наголошує, що «богопосвячене життя прямує вперед у святості», а тому богопосвячені особи повинні «до виснаження та втоми» жити ділами милосердя. «Не йдеться про те, щоби бути героями чи представлятися іншим, як приклад, – пояснює він, – але перебувати поряд зі страждаючими, супроводжувати, шукати альтернативні шляхи, усвідомлюючи нашу вбогість, але з упованням на Господа та Його безмежну любов».
Це вимагає знову прислухатися до «покликання жити з Церквою та у Церкві», виходячи із власних схем та зручностей, аби «бути близькими до людських ситуацій страждання та відчаю, які чекають на світло Євангелія».
«Викликів, які сьогодні стоять перед чернечим життям, чимало. Дійсність, в якій живемо, вимагає сміливих відповідей та рішень. Часи змінилися, тож і наші відповіді повинні бути відмінними. Заохочую вас відповідати як на структурні ситуації, що вимагають нових організаційних форм, так і на необхідність виходити та шукати нові способи присутності, щоби залишатися вірними Євангелію та стежкам Божої любові», – підсумував Святіший Отець, нагадуючи, що пріоритетами в хвилини прийняття рішень повинні бути «молитовне життя, особиста зустріч з Христом, спільнотне розпізнавання та діалог з єпископом».
НОВІЦІЯТ
Новіціят
Новіціят — це період, в якому перевіряється придатність особи і приготовляє її прийняти василіянську пропозицію: посвятити своє життя Богові і віддати його служінню спільноті та Церкві.
Метою новіціяту є:
1. зі сторони новика — пізнати особливі вимоги аскези і життя в Чині, перш ніж вступити на шлях чернечої професії;
2. зі сторони Чину — підготувати новика до василіянського чернечого життя.
Щоб бути прийнятим на новіціят, необхідно пройти вступний курс до василіянського чернечого життя, на який може бути прийнятий католик будь-якого обряду, який бажає служити Богові в спосіб, притаманний нашому Василіянському Чинові, керується чесним наміром і здатний вести чернече життя у нашому Чині. Кандидат повинен мати повних шістнадцять років і не повинен мати перешкод, які стосуються Новіціяту.
Кандидат має пред’явити такі документи:
1. свідоцтва про народження, про Хрищення і Миропомазання;
2. автобіографію;
3. характеристику, що свідчить про добру поведінку, видану його парохом;
4. кандидат, який отримав свячення, — також відповідне свідоцтво від власного Єпископа;
5. єпархіяльний священнослужитель чи семінарист — письмову характеристику від єпархіяльного Єпископа чи, відповідно, від Ректора семінарії;
6. останній шкільний атестат або професійний диплом;
7. медичну довідку про стан фізичного і психічного здоров’я;
8. довідку про громадянський стан;
9. кандидат латинського обряду повинен пред’явити також попередній дозвіл від компетентного Протоігумена за згодою його Ради.
Ця документація зберігається в архіві Провінційної Управи.
Вступний курс до василіянського чернечого життя триває повний і безперервний рік. Якщо є важливі причини, Протоігумен, за згодою Вчителя новиків або священика-провідника і порадившись зі своєю Радою, може скоротити його тривалість, але щоб він тривав принаймні дев’ять місяців. Протоігумен, на пропозицію Вчителя но-виків і порадившись зі своєю Радою, може продовжити його тривалість не більше, як на один рік.
Порядок проходження вступного курсу до василіянського чернечого життя
— Кандидат подає письмове прохання про прийняття до Чину і на вступний курс до василіянського чернечого життя.
— Кандидат складає також окрему заяву, яка буде дійсна для державних установ, у якій засвідчить, що не буде вимагати ніякої винагороди за працю, виконану протягом вступного курсу до василіянського чернечого життя.
— Кандидат повинен пройти медичне обстеження, призначене Чином.
— Якщо кандидат проходить частину вступного курсу до василіянського чернечого життя поза Осідком новіціяту, прохання про прийняття до Чину, разом з письмовою характеристикою від священика-провідника, а також заява, надсилаються Вчителеві новіціяту, де кандидат повинен пройти решту вступного курсу.
— Кандидат може вільно залишити вступний курс у будь-який момент, подаючи письмову заяву про своє рішення священикові-провіднику або Вчителеві новиків. (Див. Дод. І/3).
— Священик-провідник або Вчитель нови-ків може зі слушної причини відпустити кандидата зі вступного курсу до чернечого життя, повідомивши про це Протоігумена.
— Перед завершенням вступного курсу кандидат проходить оцінювання Вчителем новиків з двома екзаменаторами, призначеними Протоігу-меном. Якщо результат буде позитивним, то його пропонують для допущення до новіціяту.
— Кандидат, який був відпущений із вступного курсу до василіянського чернечого життя або не пройшов кінцевого оцінювання, вважається відпущеним з Чину на підставі цього факту (ipso facto) та повинен покинути Монастир, хіба що інакше вирішить Протоігумен за згодою своєї Ради.
Кандидати на новіціят
— На новіціят може бути допущений кандидат, який пройшов вступний курс до василіянського чернечого життя, а також чернець, який переходить з іншого чернечого інституту.
Не можуть бути правосильно прийняті на новіціят:
1. ті, яким ще не виповнилося 17 років;
2. некатолики;
3. ті, що підпали канонічній карі, за винятком покут, які полягають у молитвах, прощах, постах, милостинях, реколекціях тощо;
4. ті, що вступають або яких було прийнято під впливом примусу, погроз чи підступу;
5. ті, що зв’язані правосильним подружжям (церковним або цивільним);
6. ті, що перебували у відомому або явному позашлюбному співжитті;
7. єпархіяльні або титулярні Єпископи, навіть якщо вони щойно призначені;
8. ті, що зв’язані вузлом чернечої професії або іншим священним вузлом в інституті посвяченого життя, хіба що йдеться про законний перехід;
9. носії заразних хвороб, а також особи з тяжкими і хронічними захворюваннями;
10. ті, що звинувачені у тяжких злочинах;
11. ті, що були засуджені за тяжкі злочини.
На новіціят правосильно, але недозволено, приймаються, хіба що Апостольський Престол надав би належні диспензи:
1. священнослужителі, приписані до єпархії, якщо не вислухано думки компетентного єпархіяльного Єпископа або якщо вона є протилежною;
2. ті, що мають несплачені борги;
3. ті, що втягнені у ситуації, через які можуть бути створені проблеми для Чину, або навіть Чин може бути втягнений у судовий процес;
4. ті, що мають дбати про таких батьків, бабусь або дідусів, сестер або братів, які без їх доходів могли б потрапити в скрутне становище, а також батьки, які повинні ростити та виховувати дітей;
5. кандидати до свячень, які мають канонічні перешкоди;
6. священнослужителі, які, за рішенням Апостольського Престолу, зобов’язані працювати на добро дієцезії, єпархії або місій.
Особи, яким виповнилося п’ятдесят років, не можуть бути дозволено прийняті на новіціят. Однак, на пропозицію Протоігумена і за згодою його Ради, Протоархимандрит, порадившись зі своєю Радою, може диспензувати від цієї перешкоди.
З усією повагою до кандидатів, враховуючи їхні труднощі та дотримуючись якнайбільшої розсудливості, відповідальні особи, на підставі розпоряджень Церкви, все ж таки не повинні допускати до новіціяту тих, які підтримують такі культурні течії, практикують або представляють тенденції і/чи аномалії, які не можна погодити з повною посвятою себе Богові через складення обітів послуху, чистоти та убожества. Крім того, вони повинні з’ясувати, чи все, що вимагає загальне право і Статут для право-сильності і дозволеності новіціяту, було виконане. Можливі перешкоди вирішуються через наради Протоігумена з його Радою, відповідно до канонічних норм.
Порядок проходження новіціяту
— Кандидат готується до прийняття на новіціят триденними роздумами і молитвами.
— Кандидат складає письмове прохання про прийняття на новіціят.
— Перед прийняттям чернечого одягу новик може отримати чернече ім’я, згідно з порядком, встановленим Провінційним правильником.
— Новіціят розпочинається літургійним обрядом прийняття чернечого одягу, згідно з приписами літургійних книг або згідно із затвердженим місцевим звичаєм, у присутності Вчителя новиків і спільноти. Під час обряду кандидат зачитує прохання про прийняття на новіціят.
— Після літургійного обряду початку новіціяту прохання про прийняття завіряється Вчителем новиків і двома свідками — Ченцями-василіянами з довічною професією. Прохання зберігається в архіві Провінційної Управи.
— Під час новіціяту кожна спільнота новиків повинна присвятити принаймні десять днів на реколекції. Бажано, щоб реколекції проходили у самому Осідку новіціяту; для того, щоб вони проходили в іншому місці, потрібно попереднього дозволу Протоігумена.
— Новик, який не почувається придатним до василіянського чернечого життя, може залишити новіціят будь-коли, подавши Вчителеві новиків письмову заяву.
— Зі слушної причини, на пропозицію Вчителя новиків, Настоятель Монастиря за згодою своєї Ради або за затвердженням Протоігумена може будь-коли виключити новика з новіціяту.
— Перед завершенням новіціяту Вчитель новиків разом з Настоятелем Монастиря та його Радою проводять оцінювання новика.
— Екзаменатори визначають, чи новик проявив стійкість у покликанні, поступ у чеснотах, чи він придатний до чернечого життя і володіє достатнім знанням Статуту. Крім того, визначають, чи він здатний до навчання чи до іншої діяльності в Чині.
— Новика, якого визнали придатним, допускають до складення тимчасової професії.
— Новик, виключений з новіціяту або якого не визнали придатним для складення чернечої професії, є виключений на підставі цього факту (ipso facto) з Чину і повинен покинути Монастир, хіба що Протоігумен за згодою своєї Ради вирішить інакше.
Адреса
Жовківський р-н
80352 Львівська обл., с. Крехів
тел.:+380 97 069 8554